Набридло наватажувати елементи та блоки живлення спіралями, лампочками, тому будемо покращувати цю роботу за допомогою електронного пристрою.
З усіх існуючих схем вибрав на мій погляд найбільш раціональну.
Регулювання струму здійснюється плавно за допомогою змінного опору R7 номіналом 150 Ом від нуля і до 350 мА. R6 проводить грубе регулювання, максимальна напруга, яка надходить на неінвертуючий вхід операційного підсилювача з блоку опорної напруги на TL431, становить 0,48 В. Якщо резистори R12, R18 будуть мати опір 0,05 Ом, то максимальний струм буде обмежений в районі 10 А, що цілком достатньо для домашніх потреб. Використано силові транзистори КТ827А через їх значні переваги над транзисторами в корпусі ТО-220 при відводі тепла. Два таких транзистори розміщені на радіаторі розмірами 100х70х25 мм, обдуваються кулером потужністю 110 мА і при навантаженні до 50 Вт мають комфортну температуру. Оберти кулера регулюються транзисторами VT4, VT5, в якості датчика температури використані три германієві діоди Д9, які показують гарні результати та практичність. Налаштування здійснюється опором R21, якщо транзистори холодні, то кулер не працює.
Пристрій живиться напругою 12 В, трансформатор видає 26 Вольт змінного струму, через що застосував стабілізатор на КТ805 та TL431. Транзистор розмістив на невеликий радіатор, який ледве теплий при роботі кулера.
При наявності імпульсного блоку живлення на 0.2-0.5 А можна значно зекономити місце в корпусі та розмістити додатковий радіатор, збільшивши потужність, якщо це потрібно.
Вимірювальна головка струму М42300, для зручності є два діапазони- 3 А та 9 А, перемикач повзункового типу.
Шунт виготовив із сталевого дроту для зварювання.
Ніхром не підходить, бо має завеликий опір.
Для 9 А припаяв провід ближче до мінусового виводу амперметра і налаштував спочатку діапазон 3 А, потім 9 А.
Опори в емітерах силових транзисторів, які є датчиками струму, виготовлені з ніхрому 0,8 мм, підбирались по падінню на них напруги, в процесі роботи не гріються.
